не залишай мене саму серед зими,
зима скажи-скажи йому, ким були ми
кричи, зима, реви вітрами, нагадай
як два світи мішали долями потай
 
залиш мені гарячу шкіру, голос, рух
як буду жити без сухих і рідних рук
як вийду вулицею в ранішні мости
хто доторкнеться до плеча, коли не ти
 
і вона чує, розкривається, сумна
я також, каже, залишилася сама
ходжу планетою, не знаю, де знайти
притулок. добре, що тепер з’явилась ти
 
ходімо, каже, роздавати кольори
дітей катати з невисокої гори
мастити скло, поля під снігом берегти
як добре, каже, що тепер з’явилась ти
 
не до зими звертаюсь, але справді так
від суму марен навіть чартерний літак
не повернути незакоханих собі
люби мене, не виривайся із обійм
київ, 22 січня 2015

Leave a comment

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: