я ліхтар, мене загублено вночі
серед чорних гір і травистих долин
я запалений ліхтар, горю нічий
і не знаючи не знаю, чи один
мені трапиться володар чи ніхто
звідти той вогонь, навіщо чорний дим
в чорнім морі ні мілини, ні глибин
в чорнім небі за чумацьким, за шляхом
я ліхтар, і я горів, не зволікав
рятував, тримався міста і ріки
і зі мною говорили моряки
і на мене світ молився, і зіркам
після темряви, невігластва, імли
був я другим після світу, був меткий
і здавалося, я знаю, хто такий
через мене масні промені текли
нині згублений, як людство і ключі
як забутий сенс, як право на життя
приходжу до тями і серцебиття
чи палаю, в чорнізні палаючи
Leave a Reply